Архів створено командоюМаєш Право Знати »
Новини міста
Головні новини
Рішення міськвиконкому
Розпорядження міського голови
Регуляторні акти
Державнi закупiвлi
Інвестиційний паспорт міста
На допомогу інвесторам
Управління комунальної власності
Проекти нормативно-правових актів (громадське обговорення)
Доступ до публічної інформації
Адміністрація
Адміністрація
Політичні партії
Громадські організації
Інфраструктура
Вакансії
Сім'я і молодь
Освіта
Культура
Спорт
Юридичні консультації
Адміністративні послуги
Графік прийому громадян
Депутатський корпус
Депутати
Фракції
Комісії
Виборчi округи
Рішення міської ради
Графік прийому громадян депутатами міської ради
Голос ради
Наше місто
Історія
Символіка міста
Міста побратими
Фотогалерея
Житлово-комунальні послуги
Реформи ЖКГ
Міські маршрути
Громадська рада
Контакти
Телефони
Готелі
Довідкові служби
Надіслати листа

Пошук по сайту








Реформи ЖКГ PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
15.03.2011 17:55

ЯК створити ОСББ

 Основною перевагою створення ОСББ є те, що мешканці мають можливість:
- Створити власну управлінську структуру для вирішення проблем утримання будинку та прибудинкової території
- Отримати у власність земельну ділянку, на якій розташований будинок, а також прибудинкову територію
- Самостійно визначати кошторис утримання свого житла, розмір внесків на утримання будинку
- Обирати на конкурсній основі виконавців житлово-експлуатаційних послуг для покращання якості утримання будинку та скорочення загальних витрат
- Формувати штатний розклад, персональний склад працівників та їх заробітну плату
- Контролювати якість робіт у будинку
- Покращити фізичний стан будинку та умови проживання у ньому, самостійно визначати черговість проведення поточного ремонту
- Контролювати використання коштів за послуги з утримання будинку та прибудинкової території
- Отримувати кредит на проведення ремонтів, встановлення лічильників, облаштування прибудинкової території
- Після прийому будинку на свій баланс здавати в оренду допоміжні приміщення і скеровувати ці кошти на покращення технічного стану житла.
Членами ОСББ можуть бути:
- фізичні особи, які є власниками квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку;
- юридичні особи (фірми, приватні підприємства тощо), які є власниками квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку.
Членами ОСББ не можуть бути:
- мешканці будинку, які живуть у неприватизованих квартирах на пiдставi виданих їм ордерів;
- особи, котрі орендують приміщення.
2.1. Послідовність дій співвласників будинку для створення ОСББ
1.   Створити ініціативну групу з не менш, ніж трьох власників приміщень.
2. Ініціативна група повинна опанувати теоретичну базу (Див. Практичний посібник “Створення та діяльність об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку” та Посібник “Управління житловим будинком” ).
3. Ініціативна група має з‘ясувати технічний стан будинку та порахувати його економічні показники.
4. Ініціативна група розробляє статут ОСББ на основі Типового статуту.
5. Ініціативна група складає список власників (співвласників) квартир i нежитлових приміщень згідно з їх правовстановлюючими документами на ці приміщення.
6. Ініціативна група, на підставі отриманих знань i напрацьованих документів, проводить роз‘яснювальну роботу серед власників приміщень, надає можливість ознайомитися з проектом статуту, за необхідності проводить попередні інформаційні збори.
7. Ініціативна група призначає дату, місце проведення установчих зборів i повідомляє про це власників приміщень не менш, ніж за 14 днів. Також треба запросити повноважного представника органу місцевого самоврядування, який своїм підписом підтверджує отримання повідомлення. Повідомлення також можна надіслати рекомендованим листом.
8. Для проведення зборів необхідно підготувати “Порядок ведення зборів”, зарезервувати назву ОСББ. Крім того, необхідно мати статут, пропозиції щодо кандидатур для обрання до правління та ревізійної комісії, кандидатуру уповноваженого для надання установчих документів на державну реєстрацію.
9. Ініціативна група проводить реєстрацію учасників зборів. Необхідний показник для кворуму - 50% + один голос від загальної кількості співвласників (один співвласник – один голос).
10.  Якщо кворуму немає, то призначаються нові збори, але не раніше, ніж через 14 діб.
11.   Якщо кворум є, то керівник ініціативної групи відкриває збори, пропонує кандидатури голови і секретаря. За кожне питання порядку денного голосується окремо, i також рекомендується засвідчити це особистим підписом на так званому “листі голосування”. Для прийняття рішення необхідно 2/3 голосів. Кожен учасник зборів має один голос.
12.  Новообране Правління готує пакет документів для державної реєстрації.
13.  Уповноважений представник подає документи на реєстрацію.
14.  Після отримання свідоцтва про державну реєстрацію керівництво ОСББ має виготовити печатку, відкрити рахунок у банку, стати на облік у податковій інспекції, пенсійному фонді та фондах соціального страхування.
2.2. Корисні поради
 Хто може бути членом ОСББ
Членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку.
    Членство в об'єднанні є добровільним (стаття 9 закону про ОСББ) і може набуватися одночасно із створенням об'єднання при проведенні установчих зборів, а також індивідуально, на основі письмової заяви, в будь-який момент його існування.
    Членство в об'єднанні розпочинається на підставі поданої письмової заяви власника за згодою об'єднання. Порядок прийняття до об'єднання визначається статутом.
    Членство в об'єднанні припиняється на підставі поданої письмової заяви власника приміщення або з інших підстав відповідно до статуту об'єднання.
    Власники приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання, можуть укладати з об'єднанням угоди про співпрацю та дії у спільних інтересах.

    Практика показала, що багато ОСББ вважають своїми членами всіх співвласників багатоквартирного будинку. Однак, як видно із наведених вище положень, це не завжди так в дійсності. Ми рекомендуємо правлінню ОСББ вести реєстр членів об'єднання. Де така робота не ведеться, її не пізно розпочати в будь-який момент. Для цього правлінню необхідно звернутися до співвласників із пропозицією надати (хто не надав) відповідні заяви та правопідтверджуючі документи, і таким чином належно оформити членство співвласників в ОСББ.
    Таку роботу іноді доцільно приурочити до загальних зборів, на яких має вирішуватися яке-небудь важливе питання діяльності ОСББ (прийняття рішення про капремонт, зміну розміру внесків і платежів членів об'єднання тощо). В тексті загального оголошення та особистих повідомлень про скликання загальних зборів обов'язково треба вказати, що подання заяви та копій правовстановлюючих документів на квартиру є необхідною умовою визнання співвласника членом, а відтак – і допущення його до голосування.
    Оскільки на подання заяв та копій документів власникам знадобиться певний час, то таке повідомлення необхідно здійснити заздалегідь – принаймні, за два місяці до дати зборів.
    
Хто реєструє ОСББ
    Одночасно з Законом України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” та Порядком державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку (затв. Постановою КМУ від 11 жовтня 2002 року № 1521), відносини, які виникають у сфері державної реєстрації ОСББ, регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - закон про реєстрацію), який набрав чинності з 1 липня 2004 року. Дія закону про реєстрацію, відповідно до частини першої статті 3, поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.
   Частиною другою статті 3 визначено, що законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що юридичні особи для яких законом встановлені особливості державної реєстрації, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрації у порядку, встановленому законом про реєстрацію.
   Вимога статті 8 закону про реєстрацію щодо підписання статуту всіма членами об'єднання та нотаріального посвідчення їх підписів не розповсюджується на об'єднання співвласників багатоквартирного будинку тому, що питання створення і реєстрації об'єднання врегульовані окремим спеціальним законом.
   Крім того, згідно із статтею 16 цього ж закону про реєстрацію, з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр). Включення відомостей до Єдиного державного реєстру проводиться без оплати.
З огляду на зазначене вище Держпідприємництво своїм листом від 11.04.2006 р. № 2797 “Про державну реєстрацію об'єднань співвласників багатоквартирних будинків” рекомендує органу місцевого самоврядування обрати один з двох наступних варіантів реєстрації об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.
    У разі встановлення виконавчими органами порядку державної реєстрації об'єднань у відповідності із вимогами закону про ОСББ, державну реєстрацію новоутвореного об'єднання співвласників багатоквартирного будинку проводити згідно із таким порядком з наступним включенням відомостей про це об'єднання до Єдиного державного реєстру на підставі відомостей з реєстраційної картки - форма N 6 та видачею свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Датою реєстрації об’єднання , яка проставляється у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи єдиного зразка, є дата її реєстрації відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію об'єднання, видану виконавчим органом.
У разі, якщо виконавчим органом прийнято рішення проводити державну реєстрацію об'єднання відповідно до вимог закону про реєстрацію, необхідно при оформленні документів для реєстрації об'єднання дотримуватись окремих вимог закону про ОСББ, які не протирічать закону про реєстрацію, а державну реєстрацію юридичної особи - об'єднання проводити шляхом внесення відомостей з реєстраційної картки - форма N 1, але без оплати, відповідно до вимог закону про ОСББ.
    Вищезазначеним листом Держкомпідприємництво також вважає, що затверджений установчими зборами статут об'єднання не повинен містити відомостей про його членів, та може бути підписаний головою цих зборів, а його підпис, відповідно до вимог законодавства, повинен бути посвідчений нотаріально.
До нотаріального засвідчення установчих документів (аби не витрачати зайві кошти) слід зарезервувати найменування ОСББ у державного реєстратора.
Чи необхідно нотаріально посвідчувати підписи всіх членів ОСББ на статуті
    Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут. Статут розробляється на основі типового статуту, який затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року № 141 “Про затвердження типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і не житлових приміщень та управителя”.
    Оформлення і реєстрація всіх документів, що засвідчують створення об'єднання, здійснюються безоплатно у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України “Про реалізацію Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” від 11 жовтня 2002 року № 1521, зі змінами.
В частині щодо реєстрації об'єднання зазначеною вище постановою затверджено Порядок державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, яким визначено, що державна реєстрація об'єднання проводиться органом місцевого самоврядування за місцем знаходження багатоквартирного будинку. Відповідно ж до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування повинні сприяти створенню об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Уповноважена загальними зборами особа подає безпосередньо або надсилає рекомендованим листом реєстраційну картку, яка одночасно є заявою про державну реєстрацію об'єднання (зразок наведено у додатку 1 до Порядку); протокол установчих зборів; два примірники оригіналу і п'ять копій статуту об'єднання, оформлені згідно з вимогами законодавства; список членів об'єднання, складений згідно з додатком 2 до Порядку.
    Відповідно до закону про ОСББ оформлення і реєстрація всіх документів, що засвідчують створення об'єднання здійснюється безоплатно. Статут об'єднання затверджується загальними зборами об'єднання. Статут розробляється на основі Типового статуту. Його використання як основи передбачає внесення до нього певних змін, які не повинні суперечити законодавству. Необхідності підписання статуту всіма членами об'єднання та нотаріального посвідчення підписів учасників установчих зборів, якими підтверджується рішення про затвердження статуту, законом про ОСББ не передбачено.
У зв'язку з набранням чинності з 1 липня 2004 року Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" виникла проблема співвідношення його норм (зокрема, щодо необхідності та нотаріального посвідчення підписів усіх членів ОСББ на статуті) з нормами Закону України "Про об′єднаня співвласників багатоквартирного будинку". Вважаємо, що вимога Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо підписання статуту всіма членами об'єднання та нотаріального посвідчення їх підписів не розповсюджується на об'єднання співвласників багатоквартирного будинку тому, що питання їх створення і реєстрації врегульовані окремим спеціальним законом.
Держпідприємництво у своєму листі від 11.04.2006 р. № 2797 “Про державну реєстрацію об'єднань співвласників багатоквартирних будинків” також висловило позицію, що затверджений установчими зборами статут ОСББ не повинен містити відомостей про його членів, та може бути підписаний головою цих зборів, а його підпис, відповідно до вимог законодавства, повинен бути посвідчений нотаріально.

Чи можна створювати ОСББ на декількох будинках
   Чинне законодавство, що регулює питання створення і діяльності ОСББ, завжди вживає термін "об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Тобто, оскільки слово "будинок" завжди вживається в однині, робиться формальний висновок про те, що ОСББ може об'єднати лише співвласників одного багатоквартирного будинку.

  Втім, насправді законодавство не містить жодної прямої вказівки на неможливість створення ОСББ, яке б об'єднало співвласників двох чи більше багатоквартирних будинків. Визначення ОСББ ("юридична особа, створена власниками для сприяння використанню  їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна"), дане у статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", також не дає жодних підстав говорити про неможливість створення одного ОСББ на кількох будинках.

  Більш того, частина третя статті 4 зазначеного Закону говорить про те, що "в одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об'єднання". Тобто, законодавець стоїть на тій позиції, що в одному житловому комплексі не може бути більше одного ОСББ, і в той же час не встановлює жодної заборони на створення одного ОСББ на кількох будинках. Поняття "житловий комплекс" визначено статтею 1 зазначеного Закону. Відповідно до неї, житловий комплекс – це "єдиний  комплекс  нерухомого майна,  що утворений земельною ділянкою в установлених межах,  розміщеним  на ній  жилим  багатоквартирним  будинком  або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс".

  Якщо спиратися на наведене визначення, то до складу єдиного житлового комплексу можна віднести і два окремі будинки, якщо вони мають спільні земельну ділянку, споруди та інженерні мережі, що забезпечують функціонування обох будинків. Наприклад, два чи більше будинки мають спільну котельню, дитячий майданчик, мережі, під'їзд для автомобілів тощо. В такій ситуації "відокремити" від одного з будинків котельню, мережі чи проїзд для автомобілів неможливо, оскільки кожен із будинків є "цілісним майновим комплексом" із відповідною ділянкою, спорудами і мережами. Можна сказати, що такі спільні для обох будинків мережі, споруди, майданчик тощо змушують і самі будинки розглядати як складові єдиного житлового комплексу.

  Відтак, якщо два будинки входять до єдиного житлового комплексу, то в силу частини третьої статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" можна створити лише одне ОСББ, яке повинне об'єднати власників приміщень в обох будинках.

   Непрямим підтвердженням тому, що членами одного ОСББ можуть бути власники квартир у різних будинках, є і положення статті 7 вищезазначеного Закону, яке вимагає в статуті об'єднання визначати, зокрема, підстави та порядок злиття об'єднання. Отже, якщо закон допускає можливість злиття двох ОСББ, вже існуючих у двох будинках, то логічним є визнати, що ОСББ може об'єднувати мешканців більше ніж одного будинку.

   Крім того, стаття 5 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає можливість реорганізації житлово-будівельних кооперативів в ОСББ. А зазначені кооперативи можуть об'єднувати (і на практиці часто об'єднують) мешканців кількох будинків. Тож якщо дотримуватися тієї думки, що ОСББ може створюватися лише на одному будинку, то слід би було визнати, що при реорганізації кооперативу в ОСББ слід його штучно розділити, створивши замість одного ЖБК два або більше ОСББ. Але такий підхід суперечив би правилам зазначеної статті 5, яка передбачає, що з моменту прийняття загальними зборами ЖБК рішення про реорганізацію в ОСББ такі збори вважаються установчим зборами об'єднання. А при згаданому підході вийшло б, що єдині загальні збори ЖБК раптом "перетворилися" на, скажімо, двоє установчих зборів двох ОСББ. Тож абсурдність і нежиттєздатність такого підходу є очевидною і з цих позицій.
    

Неприбутковий статус ОСББ


    Що робити у випадку відмови податкової щодо внесення ОСББ до реєстру неприбуткової організації

Місцеві державні податкові інспекції (ДПІ) часто відмовляються вносити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) до Реєстру неприбуткових організацій та установ. Аргументи, якими співробітники ДПІ обґрунтовують свою позицію, в основному, такі:

1) статути ОСББ передбачають, що в разі ліквідації об'єднання його майно та кошти розподіляються  між    членами  об'єднання, а це нібито несумісне зі статусом неприбуткової організації, бо суперечить підпункту 7.11.1. пункту 7.11. статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

2) статути ОСББ передбачають, що кошти об'єднання складаються, зокрема, з коштів,  одержаних об'єднанням у результаті здачі в  оренду допоміжних приміщень, а це нібито означає, що об'єднання планує здійснювати підприємницьку діяльність зі здачі нерухомості в найом і тому несумісне зі статусом неприбуткової організації.

Що ж насправді говорить з цього приводу законодавство?

1. Взагалі, статус об'єднань співвласників багатоквартирного будинку як неприбуткових організацій визначено частиною сьомою статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", а тому доведення не потребує. Сам факт реєстрації юридичної особи як об'єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачає, що така юридична особа є за визначенням неприбутковою. Тому внесення ОСББ до Реєстру неприбуткових організацій та установ має відбуватися автоматично на підставі поданих об'єднаннями заяв, в силу самої організаційно-правової форми такої юридичної особи.

У той же час, стаття 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачила, що "статут об'єднання складається відповідно до Типового статуту, який  затверджує  спеціально   уповноважений   центральний   орган виконавчої  влади з питань містобудування та житлової політики". Держжитлокомунгосп України своїм наказом від 27.08.2003 № 141 дійсно затвердив такий Типовий статут. Саме складення статуту конкретного ОСББ у відповідності із зазначеним Типовим статутом і є підставою, на якій державний реєстратор може зареєструвати новостворювану юридичну особу як об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Тож у разі, коли статут конкретного ОСББ відповідає вищезгаданому типовому, немає жодних правових підстав відмовляти об'єднанню в статусі неприбуткової організації та у включенні його до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

2. Хоча, на нашу думку, викладених вище аргументів достатньо, вважаємо за необхідне висловити свою позицію і з приводу озвучених ДПІ "невідповідностей" положень статутів ОСББ чинному законодавству про неприбуткові організації.

2.1. Частина третя статті 28 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачає, що "у  разі  ліквідації  об'єднання  кошти,  що  залишилися після задоволення вимог кредиторів,  розподіляються між усіма власниками приміщень", і частина сьома статті 4 того ж закону встановлює, що "об'єднання є  неприбутковою  організацією  і  не  має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання". У той же час, підпункт 7.11.1. пункту 7.11. статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає, що "у  разі  ліквідації  неприбуткової  організації  її активи  повинні  бути  передані  іншій  неприбутковій  організації відповідного  виду  або  зараховані  до  доходу  бюджету".

Оскільки зазначені норми двох законів – протилежного змісту, вони не можуть застосовуватися одночасно. Тому необхідно з'ясувати, яка із норм застосовується у випадку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Обидві зазначені вище норми (ст. 28 Закону України "Про ОСББ" та ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку…") регулюють одне й те саме питання – порядок розподілу майна юридичної особи при її ліквідації. Відповідно до преамбули та статті 2 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", зазначене питання належить до предмету регулювання саме цього закону. Предметом же регулювання Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", як закону з питань оподаткування, в силу ст.15 зазначеного закону, ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" та ст. 92 Конституції України, є лише встановлення ставки податку  на  прибуток,  пільги  щодо  податку,  об'єкт оподаткування,   порядок   обчислення  оподатковуваного  прибутку, строки і порядок сплати.

Тому застосуванню підлягає не зазначена вище норма статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а норма статті 28 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" – як закону, спеціально присвяченого питанням створення, діяльності, реорганізації та ліквідації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку.

При цьому положення пункту 22.5. статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" про те, що 22.5. "акти законодавства до  приведення їх у відповідність із цим  Законом  застосовуються  в  частині,  що  не суперечить цьому Закону" також не дає підстав говорити про нібито пріоритет норми зазначеного закону перед нормою Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки останній був прийнятий і набув чинності вже після набрання чинності Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", і тому за визначенням перебував у відповідності із раніше прийнятим законом. А якщо зазначені закони перебувають у відповідності одне з одним, то з'ясовувати, норма якого із них має застосовуватися (якщо вони містять норми протилежного змісту), слід саме таким чином, як це показано вище.

Крім того, зауважимо, що жоден законодавчий акт не передбачає, що невідповідність положень статуту неприбуткової організації згаданому вище положенню статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" може бути підставою для відмови у внесенні такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

2.2. Що стосується здачі допоміжних приміщень в оренду, то сама по собі така діяльність ще не є підприємницькою. Підприємницькою вона може бути визнана в разі, якщо відповідатиме всім ознакам, вказаним в статті 42 Господарського кодексу України, а саме: буде самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик діяльністю, здійснюваною з метою одержання прибутку. Але принаймні одна з цих ознак – ініціативність – втрачається ще на етапі створення ОСББ, адже в статутах об'єднань (які приймаються на основі Типового статуту, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу від 27.08.2003 № 141) серед статутних цілей і завдань ОСББ здача майна в оренду не значиться. Тобто, ОСББ від початку не планує такої діяльності, як не планує, скажімо, і одержання пасивних доходів. Але в той же час одержання доходу від здачі в оренду допоміжних приміщень є потенційно можливим, як є потенційно можливим і одержання пасивних доходів (що передбачено підпунктом 7.11.7 пункту 7.11. статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"), а тому цілком обґрунтованим є згадка цього виду доходів в статуті об'єднання.

Крім того, відсутність доходів від оренди в переліку доходів, які звільняються від оподаткування, наведеному в підпункті 7.11.7 пункту 7.11. статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ще не означає, що такого доходу ОСББ не можна одержувати взагалі. Просто в разі його одержання такий дохід буде оподаткований. Навіть форма Звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ, затвердженого Наказом ДПА № 233 від 11.07.1997, містить рядок "Сума доходів з інших джерел, що підлягають оподаткуванню".

Отже, наявність в ОСББ коштів,  одержаних об'єднанням у результаті здачі в  оренду допоміжних приміщень, а так само і згадка про такі кошти в статуті об'єднання, не суперечать неприбутковому статусу ОСББ та не можуть бути підставою для відмови у внесенні ОСББ до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Зі зразком адміністративного позову до ДПІ ви можете ознайомитися тут.
. Як це працює: загальний огляд
Сторінка 1 з 3
Станом на 1 липня 2009 року в Україні було зареєстровано 9439 (за даними Держкомстату України ) об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Потреба в таких об'єднаннях виникла із приватизацією державного житлового фонду та виникненням відносин спільної власності в багатоквартирних будинках.
 
 
Більшість багатоквартирних будинків, що є зараз в Україні, були споруджені ще до здобуття нею незалежності, і право власності на більшість із них належало державі (у т.ч. відомчий житловий фонд). Менша частина багатоквартирних будинків в УРСР належала житлово-будівельним кооперативам, а також колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям. Громадянам на праві індивідуальної власності могли належати лише індивідуальні жилі будинки.
 
Прийнятий Верховною Радою Української РСР 7 лютого 1991 року закон "Про власність" виділив у складі державної власності загальнодержавну (республіканську) і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальну), при цьому передбачивши, що державний житловий фонд належить до комунальної власності. Втім, на практиці частина державного житлового фонду так і залишилася в загальнодержавній (нині - державній) власності. Цей же закон передбачив можливість набуття громадянами (членами житлово-будівельних кооперативів, наймачами в будинках державного та громадського житлового фонду) права власності на займані ними квартири (житлові приміщення).
Положення Закону УРСР "Про власність" були розвинені в прийнятому 19 червня 1992 року Законі України "Про приватизацію державного житлового фонду", який надав право громадянам України приватизовувати квартири у будинках державного житлового фонду місцевих Рад народних депутатів та державних підприємств, організацій, установ. Прийняття цього закону стало поворотним пунктом в історії багатоквартирних житлових будинків не лише тому, що дав можливість безоплатної приватизації державного житла, але й тому, що він – разом із пізнішими змінами до Житлового кодексу Української РСР – остаточно закріпив квартиру як окремий, самостійний об'єкт права власності.
Таким чином багатоквартирний будинок фактично перестав існувати як самостійний цілісний об'єкт права власності. З моменту приватизації (чи викупу, повної виплати паю, якщо мова йде про ЖБК) першої квартири в багатоквартирному будинку він, з юридичної точки зору, перетворювався на набір квартир, хоч і об'єднаних спільними огороджувальними конструкціями і комунікаціями, але цілком самостійних в розумінні права власності.
В таких умовах потребував визначення статус дахів, підвалів, ліфтів, різноманітного внутрішньобудинкового обладнання. Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" проголосив, що "власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою".
З цієї точки зору окрема квартира співвідноситься з допоміжними приміщеннями будинку, технічним обладнанням, елементами зовнішнього благоустрою (надалі для зручності тут це майно називатиметься просто "спільним") як головна річ з приналежністю. Відповідно до цивільного законодавства, приналежність – це річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі, пов'язана з нею спільним призначенням. За загальним правилом, приналежність слідує за головною річчю.
Це положення означає, що право власності на квартиру є визначальним, а право спільної власності на зазначене спільне майно будинку – похідним від нього. Той, хто стає власником квартири в будинку, стає одночасно і співвласником даху, підвалу, ліфтів тощо. І з втратою особою права власності на квартиру втрачається і її право "співвласності" на зазначене спільне майно.
Специфіка багатоквартирного будинку та, що головних речей (квартир) багато, а приналежність (спільне майно будинку) – одна на всіх. Тому самостійні власники окремих квартир стають співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою.
В ситуації, коли єдиний власник (держава чи територіальна громада, кооператив, колгосп тощо) змінюється багатьма співвласниками, бажано мати структуру, яка би формувала і виражала єдину волю співвласників щодо належного їм спільного майна. Саме тому Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" надав право власникам квартир створювати "об'єднання індивідуальних власників квартир". Синонімічний по суті своїй термін "об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" був закріплений на законодавчому рівні із прийняттям у 2001 році Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Слід підкреслити, що з усіх можливих організаційно-правових форм юридичних осіб, у які потенційно можуть об'єднуватися власники квартир і нежилих приміщень в багатоквартирному будинку, тільки ОСББ має визначені законом повноваження щодо прийняття рішень з питань володіння, користування і розпорядження спільним майном будинку.
Втім, іще раз наголосимо, що закон не пов'язує виникнення права спільної власності на спільне майно будинку зі створенням "об'єднання індивідуальних власників квартир" чи ОСББ. Особа стає співвласником цього майна просто в силу набуття права власності на квартиру в будинку.
Підходи, сформовані в законодавстві перших років незалежності, не змінилися і знайшли своє закріплення в новому Цивільному кодексі України, що набув чинності з 1 січня 2004 року. Стаття 380 ЦКУ визначає житловий будинок як об'єкт права власності, однак стаття 382 одразу ж виділяє як самостійний об'єкт права власності і окрему квартиру в житловому будинку. При цьому встановлюється, що "власникам квартири у дво- або багатоквартирному  житловому будинку  належать  на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування,  опорні конструкції  будинку,  механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири,  яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які  призначені  для  забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку".
Отже, підхід до права власності на квартиру та на спільне майно будинку не змінився. На сьогоднішній день є два можливі порядки управління спільним майном (прийняття спільних рішень) співвласниками багатоквартирного будинку: загальний, заснований на нормах Цивільного кодексу України, та особливий, заснований на нормах Закону України "Про об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку". Перший застосовується усіма співвласниками, які не об'єдналися в ОСББ, а другий – тільки співвласниками, в будинках яких ОСББ створено.

Порядок проведення зборів та реєстрація змін до статуту ОСББ
Відповідно до ст.10 ЗУ “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами статуту об'єднання. Тому там, де зараз є застарілі статути, збори все одно слід проводити згідно з вимогами цих статутів. Єдиний виняток – норми, які прямо суперечать новому закону, якщо такі збереглися в статуті.
Збори є правомочними, якщо на них присутні більше половини членів об'єднання (звертаємо увагу – в даному разі прив'язки до площі квартир чи кількості голосів немає, мова йде саме про кількість осіб).
Відповідно до ч.2 ст.98 ЦКУ, за рішення про внесення змін до статуту повинні проголосувати більшістю в не менш як ¾ голосів (тут вже виходимо з поняття "голосу" – хто скількома голосами наділений – якщо статут передбачає, що кількість голосів залежить від площі квартир).
Детальніше з порядком проведення загальних зборів та оформлення прийнятих на них рішень можна ознайомитися тут.
Змінений статут найкраще викласти в новій редакції – це значно спростить роботу з ним у подальшому.
Нотаріуси при посвідченні підписів на статутах беруть плату не за кількість сторінок, а за кількість підписів. Кількість сторінок впливає тільки на вартість нотаріально посвідчених копій. Тому із точки зору грошей (на майбутнє) краще викладати статут у новій редакції – вона завжди має менше сторінок, аніж старий статут з додатками-змінами.
Статут підписується в присутності нотаріуса уповноваженою на те особою об'єднання (головою зборів).
Щодо подальшої реєстрації змін, то об'єднання повинне керуватися загальними правилами закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (за винятком сплати реєстраційного збору). Але місцева специфіка і практика завжди вносять свої корективи. Навіть в одному місті Києві держреєстратори в різних районах мають різні думки з одного й того ж питання.
Державному реєстратору подаються:
-    реєстраційна картка за встановленою формою (підписана уповноваженою особою об'єднання – головою правління; варто, щоб збори додатково уповноважили його вчинити всі необхідні дії з держреєстрації змін, і це було відображене в протоколі) – кількість примірників залежить від місцевих умов, але за законом – один;
-    протокол загальних зборів (оригінал або нотаріально посвідчена копія) – один;
-    чинний статут (оригінал);
-    статут в новій редакції або зміни до статуту, викладені окремим додатком до нього – два оригінали, де підпис посвідчено нотаріусом
Є всі підстави збір за реєстрацію змін (51 грн.) не платити.
Кількість необхідних нотаріально завірених копій статуту в новій редакції (після державної реєстрації) залежить від місцевих умов, але точно їх необхідно буде надати до ДПІ, де на обліку знаходиться об'єднання, і банкам, де об'єднання має рахунки – отже, принаймні 2.

  отримання  зразків документів на сайті : Допомога ОСББ – USAID Реформа теплозабезпечення.

За додатковою  інформацією звертатись в управління житлово-комунального господарства Броварської міської ради за тел. 6-04-13
 
ЗАКОН УКРАЇНИ
про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 3 листопада 2005 року N 3053-IV

Цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього Закону наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

асоціація власників жилих будинків (далі - асоціація) - юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об'єднань;

допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення);

житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс;

загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо);

конструктивні елементи багатоквартирного будинку - частини споруди, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в'їзна група тощо);

нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин;

неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку;

об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна;

прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку;

технічне обладнання багатоквартирного будинку - інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир
(загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території);

уповноважена особа власника - фізична або юридична особа, яка має оформлене у встановленому порядку доручення власника представляти його інтереси відповідно до доручення та в межах, визначених законом;

управитель - юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію.

Стаття 2. Відносини, що регулюються цим Законом
Цей Закон регулює:

порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об'єднань, асоціацій;

відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження нерухомим майном у об'єднанні, асоціації;

відносини між об'єднаннями та асоціаціями;

відносини між об'єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

відносини між об'єднаннями і господарюючими суб'єктами.

Стаття 3. Законодавство про об'єднання і асоціації
Діяльність об'єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об'єднання, асоціації.

Стаття 4. Мета створення об'єднання та його статус
Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
         Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
        В одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об'єднання.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
      Об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами.
      Об'єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку.
       Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.
      Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.
      Майно об'єднання утворюється з:
майна, переданого йому членами об'єднання у власність;
одержаних доходів;
іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Стаття 5. Реорганізація житлово-будівельних кооперативів у об'єднання

Житлово-будівельні кооперативи можуть бути реорганізовані в об'єднання.

Реорганізація відбувається за рішенням загальних зборів. Відповідно до статуту (положення) кооперативу збори можуть прийняти рішення про реорганізацію кооперативу в об'єднання. З моменту прийняття цього рішення зазначені збори вважаються установчими зборами об'єднання і далі проводяться відповідно до вимог цього Закону.
    Участь в установчих зборах беруть члени житлово-будівельного кооперативу, які повністю сплатили вартість жилих приміщень і належної частки у вартості нежилих приміщень та іншого майна і виявили таке бажання.
       У разі неповної оплати вартості жилих приміщень і належної частки у вартості нежилих приміщень та іншого майна окремими членами житлово-будівельного кооперативу вони можуть брати участь у зборах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, з метою вступу до об'єднання за згодою власника невиплаченої частки майна.
       Створені відповідно до цієї статті об'єднання звільняються від сплати реєстраційного збору.

Стаття 6. Створення об'єднання. Скликання і проведення установчих зборів об'єднання

           Об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень.

           Для створення об'єднання скликаються установчі збори.
Скликання установчих зборів здійснюється власником будинку або ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.
      Повідомлення про проведення установчих зборів направляється власником будинку або ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному власнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
       Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх власників або їх уповноважених осіб.
       У голосуванні беруть участь власники (їх уповноважені особи), які присутні на установчих зборах.
     Кожний власник на установчих зборах має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності.
           Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, у протоколі із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
    Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх осіб, які мають право голосу.
     Установчі збори правомочні, якщо на них присутні більше п'ятдесяти відсотків власників.
      У разі відсутності кворуму ініціатор призначає нову дату, місце і час проведення установчих зборів. Новопризначені установчі збори можуть бути скликані не раніш як через 14 діб з дня зборів, що не відбулися.
     Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання і затверджують його статут.
Оформлення і реєстрація всіх документів, що засвідчують створення об'єднання, здійснюються безоплатно у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Об'єднання вважається створеним з моменту видачі свідоцтва про державну реєстрацію.

Стаття 7. Статут об'єднання
     Статут об'єднання складається відповідно до Типового статуту, який затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики. У статуті має бути визначено таке:
       назва і місцезнаходження об'єднання;
мета створення, завдання та предмет діяльності об'єднання;
        перелік майна, що перебуває у спільній сумісній власності (неподільного майна), права та обов'язки членів об'єднання щодо цього майна;
        перелік майна, що перебуває у спільній частковій власності (загального майна), права та обов'язки членів об'єднання щодо цього майна;
        статутні органи об'єднання, їхні повноваження та порядок формування;
порядок скликання та проведення загальних зборів;
        періодичність проведення зборів;
порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них;
         перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів;
джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об'єднання;
          порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об'єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат;
          порядок та умови укладення договорів між об'єднанням та кожним власником квартири, приміщення;
           перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників;
порядок прийняття у члени об'єднання та виключення з нього;
            права і обов'язки членів об'єднання;
відповідальність за порушення статуту та рішень статутних органів;
           порядок внесення змін до статуту;
підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з цим.
           Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об'єднання.

Стаття 8. Статут асоціації
До складу асоціації можуть входити об'єднання та власники садиб, що використовують спільно внутрішньоквартальні інженерні мережі (споруди).
Статут асоціації визначає відповідно до законодавства України:
назву, місцезнаходження асоціації;
представництво від об'єднань;
права і обов'язки членів асоціації;
статутні органи асоціації, їх склад та повноваження, порядок утворення, діяльності та фінансування;
порядок внесення змін до статуту;
підстави та порядок ліквідації, реорганізації (злиття, поділу) асоціації і вирішення майнових питань, пов'язаних з цим.
Статут може містити інші положення, що є важливими для діяльності асоціації.

Стаття 9. Членство в об'єднанні
Членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку.
       Членство в об'єднанні є добровільним і може набуватися одночасно з створенням об'єднання при проведенні установчих зборів, а також індивідуально, на основі письмової заяви, в будь-який момент його існування.
      Членство в об'єднанні розпочинається на підставі поданої письмової заяви власника за згодою об'єднання. Порядок прийняття до об'єднання визначається статутом.
   Членство в об'єднанні припиняється на підставі поданої письмової заяви власника приміщення або з інших підстав відповідно до статуту об'єднання.
      Власники приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання, можуть укладати з об'єднанням угоди про співпрацю та дії у спільних інтересах.

Стаття 10. Статутні органи об'єднання
      Органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління, ревізійна комісія об'єднання.
          Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
        Загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами статуту об'єднання.
        Загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше половини членів об'єднання.

Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх членів об'єднання.
       Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане членам об'єднання під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).
         Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
        До виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься:
•    затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього;
•    обрання членів правління об'єднання;
•    питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності членів об'єднання;
•    затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту;
•    затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує визначену в статуті об'єднання;
•    визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання;
•    прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд;
•    визначення розміру матеріального та іншого заохочення членів об'єднання і правління;
•    визначення обмежень на користування об'єктами, які перебувають у спільній власності об'єднання;
•    прийняття рішень про передачу в оренду об'єктів, які перебувають у спільній власності членів об'єднання, фізичним і юридичним особам;
•    затвердження угод про заснування товариств або участі у товариствах.
          За рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об'єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників. Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників.
       Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав членів об'єднання, погіршують умови використання майна або умови проживання.
         Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом.
       Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.
      Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.
    До компетенції правління відноситься:
•    підготовка кошторису, балансу об'єднання та річного звіту;
•    здійснення контролю за своєчасною сплатою членами об'єднання внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством;
•    розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису;
•    укладення договорів з суб'єктами підприємництва, які виконують роботи, надають послуги, та здійснення контролю за їх виконанням;
•    ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання;
•    скликання та організація проведення загальних зборів членів об'єднання або зборів представників.
Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об'єднання на загальних зборах обирається з числа членів об'єднання ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора.
Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами.

Стаття 11. Утримання житлового комплексу на балансі
Об'єднання після набуття статусу юридичної особи може:
прийняти на власний баланс весь житловий комплекс;
за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини;

укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.
          Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та статуту об'єднання.
Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом.
У разі якщо у новозбудованому будинку власники квартир, приміщень протягом двох місяців після підписання акта державної приймальної комісії не створюють об'єднання і не приймають на баланс основні фонди, сільська, селищна, міська рада може своїм рішенням призначити балансоутримувача.
Призначений балансоутримувач здійснює свої повноваження по забезпеченню управління будинком до прийняття будинку на баланс об'єднанням. Витрати на здійснення цих функцій управління розподіляються між власниками пропорційно площі приміщень, що перебувають у їх власності.
Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Передача на баланс майна (в тому числі земельної ділянки), яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього.
Частина багатоквартирного будинку може бути виділена в окремий житловий комплекс за умови, що надбудова, реконструкція або знесення цієї частини не порушить цілісності чи можливості використання за призначенням інших частин будівлі, що не входять до складу цього комплексу.
Спори щодо прийняття та передачі на баланс майна вирішуються у судовому порядку.

Стаття 12. Управління неподільним та загальним майном житлового комплексу
          Управління неподільним та загальним майном житлового комплексу здійснює управитель шляхом:
•    належної експлуатації житлового комплексу та забезпечення відповідних умов користування власним, неподільним та загальним майном власників;
•    накопичення необхідних коштів на проведення поточних та капітальних ремонтів відповідно до законодавства;
•    отримання відшкодування від винної особи за збитки, заподіяні майну, яке перебуває у нього на балансі, або своєчасного звернення до суду щодо відшкодування збитків у примусовому порядку.
•    У разі якщо балансоутримувачем є об'єднання, рішення про форму управління приймається на загальних зборах кваліфікованою більшістю голосів.
•    У цьому випадку управління неподільним та загальним майном житлового комплексу об'єднання може здійснювати у формі:
•    управління неподільним та загальним майном через статутні органи об'єднання;
•    передачі всіх або частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу юридичній особі за договором;
•    делегування визначених статутом повноважень по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу асоціації.
Форма управління неподільним та загальним майном житлового комплексу може бути змінена в будь-який час у встановленому цим Законом порядку.

Стаття 13. Відносини власників приміщень і управителя
Відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики.
У разі передачі частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу юридичній особі між власником приміщення і цією юридичною особою укладається окремий договір.
Істотними умовами договору є:
•    найменування сторін;
•    предмет договору;
•    права сторін щодо здійснення управління житловим комплексом;
•    обов'язки сторін щодо надання послуг по експлуатації житлового комплексу та оплати цих послуг;
•    вичерпний перелік послуг;
•    вартість кожної послуги та загальна вартість щомісячного платежу;
•    порядок контролю та звіту сторін;
•    наслідки невиконання умов договору;
•    перелік форс-мажорних обставин;
•    строк дії договору, умови продовження та припинення дії договору, дата укладення договору.
Спори щодо змісту конкретного договору вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку.
Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.
У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.
Право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.

Стаття 14. Права власника - члена об'єднання
•    Власник - член об'єднання має право:
•    брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання;
•    обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання;
•    знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки;
•    одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання;
•    вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання членами об'єднання правил добросусідства;
•    вийти в установленому статутом порядку з об'єднання;
•    одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.
На вимогу члена об'єднання воно зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
Порядок здійснення прав власників визначається законом.
Здійснення прав власника не може порушувати права інших власників.
Спори щодо здійснення прав власників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Стаття 15. Обов'язки власника - члена об'єднання
Власник - член об'єднання зобов'язаний:
•    виконувати вимоги статуту об'єднання;
•    виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;
•    використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями;
•    забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх ремонту;
•    забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших власників;
•    додержуватися вимог правил утримання жилого будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;
•    своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі;
•    відшкодовувати за власний рахунок і у повному обсязі збитки, заподіяні майну інших власників особисто або іншою особою, що займає чи використовує приміщення на законних підставах або з відома власника;

•    виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням;
•    попереджувати псування неподільного та загального майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання;
•    додержувати чистоти в місцях загального користування та тиші в нічний час (з 23 до 7 години).
       Статутом об'єднання можуть бути встановлені й інші обов'язки власників - членів об'єднання відповідно до законодавства.

Стаття 16. Загальні права об'єднання
Об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту:
шляхом скликання загальних зборів:
створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати;
приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об'єднання;
визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до статуту;
давати згоду на укладення договорів на виконання робіт та надання послуг для об'єднання відповідно до вимог статті 10 цього Закону;
встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів;
виключати з свого складу членів об'єднання, які не виконують своїх обов'язків;
брати на баланс майно об'єднання;
для виконання статутних завдань здійснювати необхідну господарську діяльність в порядку, визначеному законом.
           Доручати правлінню з межах повноважень, визначених статутом:
визначати підрядника, укладати договори на управління та експлуатацію, обслуговування і ремонт майна з будь-якою фізичною або юридичною особою відповідно до статуту та законодавства;
здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів;
ініціювати скликання загальних зборів;
захищати права, представляти законні інтереси власників в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;
за рішенням загальних зборів та згодою власників приміщень, які не є членами об'єднання, використовувати приміщення в житловому комплексі для потреб органів управління об'єднання.
        Загальні збори членів об'єднання мають право делегувати асоціації, до якої вони входять, частину повноважень власних органів управління.
           Об'єднання може стати засновником асоціації.

Стаття 17. Права об'єднання щодо забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків
Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право:
    робити членам об'єднання попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання;
вимагати відшкодування збитків, заподіяних неподільному та загальному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю;
вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів;
звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання платежі, збори і внески, а також відрахування до резервного і ремонтного фондів;
        виступати засновником (учасником) товариств з обмеженою відповідальністю.
Реалізація прав об'єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об'єднання. Загальні збори об'єднання можуть прийняти рішення про списання боргів його членів у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання неподільного та загального майна об'єднання, на суму боргу. Порядок розрахунків за ці операції визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 18. Обов'язки об'єднання
Об'єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов'язане:
забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан неподільного та загального майна, що належить членам об'єднання;
звітувати загальним зборам про виконання кошторису об'єднання за рік;
забезпечувати виконання вимог статуту об'єднання;
виконувати свої договірні зобов'язання;
забезпечувати дотримання інтересів усіх членів об'єднання, асоціації при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між членами об'єднання, асоціації витрат на експлуатацію та ремонт неподільного та загального майна;
припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження неподільним та загальним майном членами об'єднання;
у випадках, передбачених законодавством, статутом об'єднання, асоціації, представляти інтереси членів об'єднання, асоціації відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.
      Виконання зобов'язань об'єднанням належить до повноважень його правління відповідно до статуту об'єднання.

Стаття 19. Спільне майно співвласників багатоквартирного будинку
Спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна.
Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню.
Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку.
Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.
При відчуженні приміщення в жилому будинку право на частку неподільного майна підлягає відчуженню разом з приміщенням без виділення частки в натурі.
Об'єкти права спільної власності на майно можуть бути передані в користування фізичній або юридичній особі або групі осіб у разі, якщо це не пов'язано з порушенням прав і інтересів інших співвласників неподільного та загального майна, які охороняються законом.

Стаття 20. Визначення часток обов'язкових платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна
Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт загального майна та в інших спільних витратах у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у користуванні фізичних або юридичних осіб.
Частка участі співвласника квартири, власника кімнати (кімнат) у квартирі, де проживають два і більше власників жилих приміщень, співвласника нежилого приміщення на утримання і ремонт визначається відповідно до його частки як співвласника приміщення.
Спори щодо визначення частки в обов'язкових платежах на утримання і ремонт неподільного та загального майна, в інших спільних витратах вирішуються в судовому порядку.

Стаття 21. Кошти об'єднання
Кошти об'єднання надходять та зберігаються на рахунках у банківських установах і використовуються виключно за їх призначенням.
Використання та розпорядження коштами здійснюється відповідно до статуту та затвердженого кошторису.
Кошти об'єднання не підлягають розподілу між членами об'єднання, за винятком випадків, передбачених законом.
Кошти об'єднання складаються з:
залишків коштів на рахунках попереднього власника майна;
статутних внесків, обов'язкових платежів членів об'єднання;
коштів, одержаних об'єднанням у результаті здачі в оренду допоміжних приміщень;
субсидій на оплату житлово-комунальних послуг та компенсацій за громадян, які користуються правом на їх отримання, щодо оплати житлово-комунальних послуг у їх частці в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного та загального майна у разі укладення відповідного договору між власником приміщення та об'єднанням;
доходів, що спрямовуються на виконання статутних цілей об'єднання, отриманих у результаті діяльності підприємств, засновниками яких є об'єднання;
добровільних майнових, у тому числі грошових, внесків фізичних і юридичних осіб.
Для накопичення коштів на ремонт неподільного та загального майна і термінового усунення збитків, що виникли в результаті аварій чи непередбачених обставин, в обов'язковому порядку створюються ремонтний та резервний фонди об'єднання. Кошти цих фондів акумулюються на рахунку об'єднання у банківських установах і використовуються виключно за цільовим призначенням.
Перелік та розміри обов'язкових платежів на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна, а також порядок їх сплати встановлюються відповідно до статуту об'єднання.
За рішенням загальних зборів об'єднання можуть створюватися спеціальні фонди, витрати з яких здійснюються на цілі, що передбачені статутом. Порядок створення спеціальних фондів визначається Кабінетом Міністрів України. Кошти цих фондів акумулюються на банківських рахунках об'єднання.

Стаття 22. Оплата комунальних послуг членами об'єднання
За наявності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг власники жилих і нежилих приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, встановленому законом.
     Власники нежилих приміщень сплачують надані послуги за тарифами, що встановлені для відповідних видів діяльності.
       Кошти, що сплачуються власниками приміщень за надані їм комунальні послуги, можуть згідно з укладеними договорами надходити на рахунок об'єднання для накопичення і наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які надають ці послуги. Перерахування коштів підприємствам, організаціям, які надають послуги, здійснюється щомісячно у визначений день відповідно до договору між об'єднанням і цими підприємствами, організаціями.
        За відсутності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг управитель зобов'язаний за рахунок коштів балансоутримувача встановити загальнобудинкові прилади обліку.
       У разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.
         Розподіл загальних рахунків між власниками приміщень в одній квартирі чи нежилому приміщенні здійснюється відповідно до законодавства та статуту з урахуванням розміру частки належного майна та кількості осіб, які проживають у квартирі, включаючи тих, які проживають тимчасово, а також з урахуванням особливостей використання нежилих приміщень.
      Власники квартир, приміщень, що не обладнані приладами обліку, зобов'язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об'єднанні.
      Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

       Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 23. Видатки на утримання і ремонт приміщень
Утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України.
Власник приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших власників.
Видатки на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та договором про їх використання.
Кошти за користування неподільним та загальним майном і обслуговування спільної власності сплачуються на банківський рахунок об'єднання. Ця частина комунальних послуг надається об'єднанню як кінцевому споживачеві.
Власник, який заподіяв збитки майну, що перебуває у спільній власності або власності інших членів об'єднання, зобов'язаний відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі. Власник несе відповідальність за збитки, заподіяні особою, яка проживає спільно з ним, а також будь-якою іншою особою, яка проживає у квартирі згідно з договором оренди або з відома власника, якщо інше не передбачено договором оренди або іншим договором між власником і цією особою.
Відшкодування збитків може здійснюватися у грошовій чи в іншій формі за згодою сторін або за рішенням суду.

Стаття 24. Участь колишнього власника багатоквартирного будинку в обслуговуванні і ремонті неподільного та загального майна житлового комплексу
Колишній власник, на балансі якого перебував багатоквартирний будинок до передачі на баланс об'єднанню, бере участь в організації та фінансуванні першого після передачі на баланс капітального ремонту будинку відповідно до законодавства.
Участь колишнього власника у фінансуванні поточних ремонтів майна, що перебуває у спільній власності об'єднання, здійснюється за договором або за рішенням суду.
У разі, якщо колишніх власників було декілька, їх участь у фінансуванні визначається пропорційно часу утримання будинку на балансі починаючи з часу будівництва або останнього капітального ремонту.
Власники приміщень, які передали їх в оренду фізичним чи юридичним особам, беруть пайову участь у витратах на утримання та ремонт неподільного і загального майна у порядку, встановленому статутом об'єднання та цим Законом.
Невикористання власниками приміщень, що їм належать, або відмова від користування неподільним та загальним майном не є підставою для звільнення власника від участі в спільних витратах на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна в житловому комплексі.
У разі відмови колишнього власника багатоквартирного будинку взяти пайову участь в організації та фінансуванні першого після передачі об'єднанню капітального ремонту об'єднання може звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на майно такого колишнього власника.

Стаття 25. Порядок виконання об'єднанням делегованих повноважень
Органи місцевого самоврядування в порядку, визначеному законом, можуть делегувати об'єднанню, яке виконує функції управителя, повноваження по здійсненню розрахунків щодо передбачених законом пільг та субсидій окремим категоріям громадян по оплаті житлово-комунальних послуг, спожитої електроенергії.
Делеговані повноваження здійснюються в обсязі, необхідному для повного і своєчасного відшкодування витрат власників жилих приміщень, наймачів і орендарів жилих приміщень, шляхом:
передачі об'єднанню встановлених державних дотацій на фінансування витрат на експлуатацію, поточний і капітальний ремонти житлового фонду, субсидій на житлово-комунальні послуги, компенсаційних коштів за надані пільги по оплаті житлово-комунальних послуг окремим категоріям громадян;
надання компенсації (субсидії) на оплату житла і комунальних послуг окремим категоріям громадян з числа власників, наймачів і орендарів відповідно до законодавства.
У разі несвоєчасного перерахування на відповідні рахунки коштів за встановлені законодавством дотації, компенсації (субсидії) на оплату житла і комунальних послуг підприємства, організації, що надають житлово-комунальні послуги, можуть звертатися з позовом до суду про безспірне стягнення коштів з платників, які мають сплачувати зазначені дотації, компенсації (субсидії).

Стаття 26. Оренда приміщень у житловому комплексі
Власник приміщення у багатоквартирному будинку, в якому створене об'єднання, може здати його в оренду для проживання фізичній особі або для здійснення господарської, підприємницької та іншої не забороненої законом діяльності фізичній або юридичній особі, якщо така діяльність не суперечить встановленим нормам використання приміщень у жилих будинках та не завдає шкоди інтересам власників (користувачів) і навколишньому середовищу.
За необхідності може бути здійснене переведення приміщення у нежиле на термін дії договору оренди або постійно у порядку, встановленому законодавством.
У порядку, передбаченому статутом, правління об'єднання за дорученням загальних зборів може укласти договір оренди з фізичною або юридичною особою щодо приміщень, які перебувають у спільній власності членів об'єднання. За домовленістю сторін може бути укладений договір про передачу в оренду квартири (приміщення) та приміщень або їх частини, що перебувають у спільній частковій власності членів об'єднання. В цьому випадку договором визначається частка кожної сторони в отриманні доходів та сплаті податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом чи статутом.
Предметом договору оренди жилих та нежилих приміщень для ведення господарської, підприємницької або іншої не забороненої законом діяльності може бути квартира чи нежиле приміщення, що розміщені в багатоквартирних будинках, з дотриманням орендарем державних будівельних, протипожежних, санітарно-гігієнічних та інших норм, встановлених законодавством.
У договорі оренди таких приміщень обов'язково зазначаються предмет договору, мета використання приміщень, номер і дата видачі документа, що посвідчує державну реєстрацію орендаря як суб'єкта підприємницької діяльності, термін, на який укладається договір, обов'язки та права орендаря і орендодавця, відповідальність за заподіяні збитки. У договорі можуть бути визначені також інші умови.
Орендар має бути ознайомлений із статутом об'єднання, правами та обов'язками членів об'єднання.
У разі необхідності проведення будівельних робіт заінтересована сторона отримує відповідні дозволи згідно з законодавством.
Не допускається передача в оренду жилого чи нежилого приміщення для ведення господарської, підприємницької та іншої діяльності, якщо це буде суперечити інтересам або обмежувати права інших власників (користувачів) приміщень.
Спори щодо укладення, виконання або припинення договору оренди приміщення для зазначеної діяльності вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку.

Стаття 27. Страхування майна об'єднання
У порядку, передбаченому статутом, правління об'єднання може здійснювати страхування спільного майна від будь-яких видів ризику та прямих збитків.
Члени об'єднання - власники жилих або нежилих приміщень здійснюють страхування належних їм приміщень самостійно.
За наявності страхового випадку страхова сума виплачується об'єднанню або спеціально призначеному довіреному представникові для наступного використання в інтересах членів об'єднання відповідно до статуту об'єднання.
Страхові виплати, отримані для компенсації збитків від нещасного випадку, в першу чергу використовуються на відновлення та ремонт.

Стаття 28. Ліквідація об'єднання

Об'єднання ліквідується у разі:
фізичного знищення або руйнування житлового комплексу, яке унеможливлює його відновлення або ремонт;
відчуження житлового комплексу за рішенням суду;
придбання однією особою всіх приміщень у житловому комплексі.
У разі ліквідації об'єднання кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, розподіляються між усіма власниками приміщень пропорційно сукупному розміру їх внесків та обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна, відповідної частки загального майна, а також на інші спільні витрати у багатоквартирному будинку.
(статтю 28 доповнено частиною другою згідно із
 Законом України від 03.11.2005 р. N 3053-IV)
При цьому здійснюється залік заборгованості кожного власника перед об'єднанням відповідно до статуту цього об'єднання. Якщо власник приміщення в об'єднанні, незалежно від членства в ньому, має борг перед цим об'єднанням, сума якого перевищує суму його частки в майні, і відмовляється сплатити цей борг, спір вирішується у судовому порядку.
(статтю 28 доповнено частиною третьою згідно із
 Законом України від 03.11.2005 р. N 3053-IV)

Стаття 29. Відповідальність за порушення законодавства про об'єднання
Особи, винні у:
недотриманні вимог цього Закону;
порушенні прав власників (користувачів), їх об'єднань і асоціацій;
порушенні статуту об'єднання та протидії його виконанню;
створенні, організації діяльності або ліквідації об'єднання з порушенням законодавства, державних стандартів і норм;
незаконному привласненні майна, що перебуває у спільній власності:
недотриманні умов договорів, укладених відповідно до цього Закону,
- несуть цивільну, кримінальну, адміністративну відповідальність відповідно до закону.
Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші види правопорушень.

Стаття 30. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Пункт 2 статті 30 цього Закону, яким вносяться зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", набирає чинності з 1 січня 2002 року.
2. Внести до пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 1998 р., N 10, ст. 35; 1999 р., N 2 - 3, ст. 21; 2000 р., N 39, ст. 333) такі зміни:
1) у підпункті 7.11.1:
в абзаці "д" слова "житлово-будівельними кооперативами" виключити;
доповнити підпункт абзацом "є" такого змісту:
"є) житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, створеними у порядку, визначеному законом";
2) доповнити підпункт 7.11.7 абзацом такого змісту:
"Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці "є" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді внесків, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної діяльності, та у вигляді пасивних доходів".
3. До проведення реформи системи оплати праці запровадити державну дотацію на комунальні послуги, обслуговування та капітальний ремонт будинків об'єднань відповідно до порядку, передбаченого законодавством для державного житлового фонду.
4. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом.

 
Президент України    
Л. КУЧМА

м. Київ
29 листопада 2001 року
N 2866-III     
 
 
Примірний статут , розроблений УЖКГ та
погоджений в налоговій інспекції м.Бровари,
 рекомендований для створення ОСББ
2009 - 2010

                                                                                    "Затверджено"
                                                                                    рішенням установчих зборів власників
                                                                                    житлових і нежитлових   приміщень                  
                                                                                    багатоквартирного будинку по вул._____
                                                                                    протокол № 1  від ____ _________ 20__р.
 
 
 
 
 
 
СТАТУТ
 
об'єднання співвласників багатоквартирного будинку
 
" _____________________   "
 
 
 м.Бровари

20__р





1. Загальні положення, назва та місцезнаходження об'єднання
1.1. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі-об'єднання) "_______________" створено власниками квартир та нежитлових приміщень  будинку № ____(далі - житловий комплекс) розташованого за адресою: вул.______________в місті Бровари відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Місцезнаходження об'єднання: Україна, Київська область ,07400 м.Бровари, вул._________________
Назва об'єднання: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "_________________".
1.2. Діяльність об'єднання регулюється Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Цивільним, Житловим, Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.
1.3. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку створено виключно для обслуговування і  ремонту житлового будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів об'єднання і фінансової допомоги від добровільних внесків, отриманих і використаних  об'єднанням відповідно до мети його діяльності та інших доходів, що не суперечать чинному законодавству.
1.4. Власники квартир, житлових і нежитлових приміщень зобов'язані виконувати вимоги чинного законодавства України та Статуту об'єднання, який розробляється на підставі Типового статуту і затверджується рішенням установчих зборів членів об'єднання.
1.5. Об'єднання є юридичною особою з моменту видачі свідоцтва про державну реєстрацію, має самостійний баланс, рахунки в банківських установах, печатку з власним найменуванням та інші необхідні реквізити.
1.6. Об'єднання може здійснювати статутну  діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладання договорів з фізичними чи юридичними особами.
1.7. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.
1.8. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язання його членів, як і члени не несуть відповідальності за зобов'язаннями об'єднання.
1.9.Майно об'єднання утворюється з:
- майна, переданого йому членами об'єднання  на баланс;
- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

2. Мета створення, завдання та предмет діяльності об'єднання
2.1. Метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до пункту 11.1 цього Статуту, та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
2.2. Завданням та предметом діяльності об'єднання є:
- належне утримання будинку та прибудинкової території;
- забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання;
- забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання;
- здійснення статутної  діяльності для забезпечення власних потреб.
2.3. Об'єднання має право, відповідно до законодавства та Статуту, шляхом скликання загальних зборів:
- створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати;
- приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об'єднання;
- визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до Статуту;
- встановлювати розміри платежів, і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів;
- виключати зі свого складу членів об'єднання, які не виконують своїх обов'язків;
- брати на баланс майно об'єднання;
- для виконання статутних завдань здійснювати необхідну господарську діяльність у порядку, визначеному законом.
2.4. Доручати правлінню в межах повноважень, визначених статутом:
- визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування і ремонт майна з будь-якою фізичною або юридичною особою відповідно до статуту та законодавства;
- здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів;
- ініціювати скликання загальних зборів;
- захищати права, представляти законні інтереси власників в органах виконавчої влади і органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;
- за рішенням загальних зборів та згодою власників приміщень, які не є членами об'єднання, використовувати приміщення в житловому комплексі для потреб органів управління об'єднання.
2.5. Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право:
- робити членам об'єднання попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання;
- вимагати відшкодування збитків, завданих неподільному та загальному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю;
- вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх установлених Законом та Статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів;
- звертатись до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати завдані збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені законодавством та Статутом об'єднання платежі і внески, а також відрахування до резервного і ремонтного фондів;
- виступати засновником (учасником) товариств з обмеженою відповідальністю.
2.6. Об'єднання зобов'язане:
- забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан неподільного та загального майна, що належить членам об'єднання;
- забезпечити належне утримання і саночистку прибудинкової та закріпленої за будинком території;
- звітувати загальним зборам про виконання кошторису об'єднання за рік;
- забезпечувати виконання вимог Статуту об'єднання;
- виконувати свої договірні зобов'язання;
- забезпечувати дотримання інтересів усіх членів об'єднання, асоціації при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між членами об'єднання, асоціації витрат на експлуатацію та ремонт неподільного та загального майна;
- у випадках, передбачених законодавством, Статутом об'єднання, - представляти інтереси членів об'єднання, відповідно до наданих повноважень у відносинах з третіми особами.

3. Майно об'єднання
3.1. Майно об'єднання складається з неподільного та загального майна:
- неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання, що забезпечують належне функціонування житлового будинку. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню;
- загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених цим статутом (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо).
3.2. Перелік майна, що перебуває у спільній сумісній власності (неподільне майно), права та обов'язки членів об'єднання щодо цього майна.
3.2.1. До неподільного майна належить:
- частина допоміжних приміщень, конструктивних елементів, технічного обладнання будинку, які не можуть бути поділені між власниками приміщень будинку та без яких не може бути належного утримання будинку і прибудинкової території;
- конструктивні елементи будинку - частини споруди, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в'їздна група тощо);
- технічне обладнання будинку - інженерні комунікації та технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, ліфти, центральні розподільчі щити електропостачання, а також елементи благоустрою прибудинкової території).
3.2.2. Члени об'єднання приймають рішення щодо управління неподільним майном будинку. Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна будинку встановлюється пропорційно до загальної площі житлових та нежитлових приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
3.2.3. Співвласник, який завдав збитків майну, що перебуває у спільній власності, зобов'язаний відшкодувати їх у повному обсязі.
3.3. Перелік майна, яке перебуває у спільній частковій власності (загальне майно), права та обов'язки членів об'єднання щодо цього майна.
3.3.1. Загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у цьому статуті (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо).
3.3.2. Неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів та технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування житлового будинку.
3.3.3. Члени об'єднання приймають рішення щодо управління загальним майном та зобов'язані брати участь в його утриманні.
3.3.4. Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт загального майна встановлюється пропорційно до загальної площі житлових та нежитлових приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

4. Статутні органи об'єднання, їх повноваження та порядок формування
4.1. Органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія об'єднання.
4.2. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
4.3. Загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами цього статуту та чинного законодавства.
4.4. Загальні збори правочинні, якщо на них присутні більше половини членів об'єднання.
4.5. До виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання належить:
1) затвердження Статуту об'єднання, внесення змін до нього;
2) обрання членів правління об'єднання;
3) питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності членів об'єднання;
4) затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту;
5) визначення розмірів внесків та платежів членів об'єднання;
6) прийняття рішень про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд;
7) визначення розміру матеріального або іншого заохочення членів об'єднання і правління;
8) встановлення обмежень на користування об'єктами, які перебувають у спільній власності членів об'єднання;
9) прийняття рішень про взаємодію з громадськими організаціями;
4.6. До компетенції правління об'єднання належить:
1) підготовка кошторису, балансу та річного звіту об'єднання;
2) здійснення контролю за своєчасною сплатою членами об'єднання внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з чинним законодавством;
3) розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису;
4) укладання договорів із суб'єктами підприємництва, які виконують роботи, в тому числі будівельні, надають житлово-комунальні та інші послуги, та здійснення контролю за їх виконанням;
5) ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання;
6) скликання та організація проведення загальних зборів членів об'єднання, або зборів представників, у тому числі які можуть бути обрані від об'єднання за рішенням загальних зборів.
4.7. Правління об'єднання зі свого складу обирає голову правління і його заступника. Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об'єднання та рішень правління, діє без доручення від імені об'єднання, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об'єднання відповідно до затвердженого кошторису.
4.8. У відсутності голови правління, його обов'язки виконує заступник.
4.9. Засідання правління проводиться не менше ніж один раз у три місяці і скликається головою. Рішення правління об'єднання приймається 2/3 голосів від загальної чисельності членів правління.
4.10. Правління об'єднання на договірній основі може найняти на роботу управителя - юридичну особу, яка частково здійснюватиме функції з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію.
4.11. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об'єднання, на загальних зборах обирається з числа його членів ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами. Рішення загальних зборів членів об'єднання про затвердження річного звіту, кошторису видатків і надходжень розмірів внесків та платежів членів об'єднання приймаються з урахуванням висновків ревізійної комісії (ревізора) або аудитора.
4.12. Ревізійна комісія (ревізор) зобов'язана ініціювати позачергове скликання загальних зборів у разі виникнення загрози інтересам об'єднання або виявлення зловживань, учинених посадовими особами.
4.13. Керівництво поточною діяльністю об'єднання здійснює його правління. Правління має право приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання за винятком тих, які належать до виключної компетенції загальних зборів. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.
4.14. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та терміни обрання встановлюються загальними зборами.

5. Порядок скликання та проведення загальних зборів.
Періодичність проведення зборів. Порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них. Перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів.
5.1. Чергові загальні збори членів об'єднання скликаються правлінням не рідше ніж 1 раз на рік, як правило по закінченні календарного року для розгляду наслідків діяльності об'єднання. Позачергові загальні збори членів об'єднання можуть бути скликані за вимогою членів об'єднання, які мають більше 20 відсотків голосів від їх загальної кількості або за вимогою ревізійної комісії (ревізора) об'єднання.
5.2. Повідомлення про проведення загальних зборів членів об'єднання  надсилається в письмовій формі або  вручається кожному члену об'єднання під розписку( шляхом поштового відправлення) на вказану адресу. Повідомлення надсилаються не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата та місце їх проведення. Можливо  розміщення повідомлення на визначених місцях будинку.
5.3. Загальні збори правочинні, якщо на них присутні більше 50 (п'ятидесяти) відсотків членів об'єднання. Рішення загальних зборів приймаються 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів об'єднання, які присутні на загальних зборах.
5.4. У разі відсутності кворуму для проведення загальних зборів Правління визначає нову дату і час їх проведення, про що члени об'єднання повідомляються додатково. Нові збори призначаються не раніше 14 днів і не пізніше 30 днів з моменту зборів, що не відбулися, і є чинними, якщо на них присутні не менше 30 відсотків членів об'єднання. На таких зборах рішення приймаються 3/4 голосів присутніх членів об'єднання.
5.5. Питання, з яких рішення приймаються загальними зборами кваліфікованою більшістю голосів (3/4 голосів присутніх на зборах членів об'єднання):
- рішення про форму управління житловим комплексом;
- затвердження кошторису об'єднання, балансу та річного звіту;
- визначення розміру внесків та платежів членів об'єднання;
- проведення капітального ремонту будинку, реконструкції або його відновлення після руйнування, зведення господарських споруд;
- внесення змін і доповнень до Статуту об'єднання;
- реорганізація об'єднання;
- визначення обмежень на використання об'єктів, які перебувають у спільній власності членів об'єднання, та передачу їх у користування фізичним і юридичним особам;
- ліквідація об'єднання у випадку фізичного знищення або руйнування будинку, яке унеможливлює його відновлення.
5.6. Рішення членів об'єднання може бути прийнято шляхом їх письмового опитування., яке має силу рішення загальних зборів. Порядок проведення письмового опитування затверджується загальними зборами.Опитування проводять тільки  члени правління всіх без винятку членів ОСББ шляхом заповнення анкет в такому порядку:
     правління  Об'єднання  розсилає рекомендованими  листами  або  передає
шляхом  поквартирного  обходу  членам Об'єднання  складений  у вигляді анкети  або  листка голосування  перелік  питань,  на  які  пропонується  дати  відповідь,  та  (або)  відповідних проектів рішень, і повідомляє строк для надання відповіді;
      Член об'єднання , одержавши анкету з переліком питань, щодо  кожного питання  чи проекту рішення ставить «за» «проти» «утримуюсь»,  ставить власноручний підпис та передає анкету особисто голові правління або особі,  яка здійснює опитування.
    не  раніше  наступного дня  по  завершенні  відведеного  правлінням  строку для
надання  відповідей  і  не  пізніше  трьох  календарних  днів  по  завершенні  такого  строку правління  Об'єднання  проводить  своє  засідання,  на  якому  розглядає  результати проведеного опитування;
     За результатами опитування , якщо надійшло більше 50% анкет  від членів
Об'єднання,  опитування  вважається  таким,  що  відбулося,  і  правлінням  проводиться
подальший  підрахунок  голосів;  в  іншому  разі  правління  вирішує  питання  про  проведення повторного опитування або про скликання загальних зборів;  
        за  кожним  питанням  чи  проектом  рішення,  що  виносилось  на  письмове
опитування, правлінням підраховується кількість голосів "за", "проти" та тих, хто утримався;
рішення вважається прийнятим, якщо за нього віддано не менш як 2/3 голосів від загальної кількості  голосів  членів  Об'єднання,  які  надали  свої  відповіді,  а  рішення  з  питань, зазначених  у  пункті  5.5.  цього Статуту  – якщо  за  них  віддано  не  менш  як  3/4  голосів  від загальної кількості голосів членів Об'єднання, які надали свої відповіді;
    про  визначення  результатів  опитування  правлінням  складається  протокол,
який  підписується  головою  правління  та  іншими  членами  правління, що  були  присутні  на засіданні,  і  підлягає  постійному  зберіганню; 
5.7. Рішення, прийняті на загальних зборах, підписуються головою правління та секретарем загальних зборів і підлягають постійному зберіганню.
5.8. Рішення, прийняті загальними зборами, є обов'язковими для всіх членів об'єднання.
5.9. Рішення загальних зборів оприлюднюється. За рішенням зборів воно може бути надане членам об'єднання під розписку або   оприлюднюються шляхом  розміщення  для  ознайомлення  на  дошках  оголошень або направлене поштою (рекомендованим листом).
5.10. Рішення загальних зборів про проведення реконструкції будинку, в тому числі надбудови чи добудови, вважається прийнятим за умови наявності згоди всіх власників приміщень. Якщо власник житлового приміщення відмовляється відселитися чи власник нежитлового приміщення відмовляється тимчасово залишити його для проведення реконструкції будинку, спір може бути вирішено в судовому порядку. Рішення про проведення ремонту будинку приймається, виходячи з технічного стану елементів будинку.

6. Джерела фінансування об'єднання, порядок використання майна та коштів об'єднання.
6.1. Кошти об'єднання містяться на рахунках у банківських установах і використовуються виключно за їх призначенням.
6.2. Використання та розпорядження коштами здійснюється відповідно до статуту та затвердженого кошторису.
6.3. Кошти об'єднання складаються з:
- залишків коштів на рахунках попереднього власника майна;
- статутних внесків і обов'язкових платежів членів об'єднання;
- субсидій на оплату житлово-комунальних послуг та компенсацій за громадян, які користуються правом на їх отримання щодо оплати житлово-комунальних послуг у їх частці в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного та загального майна у разі укладення відповідного договору між власником приміщення та об'єднанням;
- добровільних майнових, у тому числі грошових, внесків фізичних і юридичних осіб.

7. Порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об'єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат.
7.1. Правління об'єднання складає щорічний кошторис надходжень і витрат на наступний фінансовий рік і визначає розміри платежів кожного члена об'єднання. Кошторис об'єднання складається до 25 грудня поточного року з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах членів об'єднання.
7.2. Перший фінансовий рік об'єднання починається з дати його державної реєстрації і закінчується 31 грудня. Наступні фінансові роки відповідають календарним.
7.3. Кошторис повинен передбачати такі статті витрат:
а) поточні витрати;
б) витрати на оплату комунальних та інших послуг;
в) витрати та накопичення на ремонт будинку;
г) інші витрати.
7.4. Для накопичення коштів на ремонт неподільного та загального майна і термінового усунення збитків, що виникли в результаті аварій чи непередбачених обставин, в обов'язковому порядку створюються ремонтний та резервний фонди об'єднання. Кошти цих фондів акумулюються на рахунку об'єднання у банківських установах і використовуються виключно за цільовим призначенням.
7.5. Перелік та розміри обов'язкових платежів на обслуговування і ремонт неподільного та загального майна, а також порядок їх сплати встановлюються відповідно до Статуту об'єднання.
7.6. За рішенням загальних зборів об'єднання можуть створюватися спеціальні фонди, витрати з яких здійснюються на цілі, що передбачені статутом. Кошти цих фондів акумулюються на банківських рахунках об'єднання.

8. Порядок та умови укладення договорів між об'єднанням та кожним власником квартири, приміщення.
8.1. У разі прийняття на власний баланс об'єднання всього житлового комплексу та вибору форми управління неподільним та загальним майном через статутні органи об'єднання між об'єднанням та кожним власником житлового чи нежитлового приміщення, укладається договір на основі Типового договору, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Договір повинен містити істотні умови, визначені законодавством.
8.2. У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернутися до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.
Право на звернення до суду виникає в об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.

9. Перелік питань, які можуть вирішуватись зборами представників.
9.1. За рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об'єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного розв'язання нагальних питань шляхом скликання зборів представників.
9.2. Збори представників представляють інтереси членів об'єднання в межах компетенції, визначеної цим Статутом, контролюють і регулюють діяльність правління.
9.3. Порядок обрання представників та їх повноваження затверджуються загальними зборами.
9.4. Представники об'єднання не можуть бути членами виконавчого органу та ревізійної комісії.
9.5. Перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників:
1) прийняття рішень щодо виконання та дотримання об'єднанням рішень загальних зборів членів об'єднання, дотримання вимог статуту та чинного законодавства;
2) прийняття рішень щодо усунення недоліків у роботі правління об'єднання;
3) тимчасове обрання нових членів правління об'єднання чи ревізійної комісії (ревізора), які вибули з членів об'єднання у зв'язку з продажем власності в будинку чи не можуть виконувати свої обов'язки з інших підстав;
4) вирішення всіх питань щодо діяльності об'єднання, з приводу яких звернулося до зборів представників правління об'єднання, власники квартир та інших приміщень будинку, крім питань, віднесених цим Статутом до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання та до компетенції правління і ревізійної комісії.

10. Порядок прийняття у члени об'єднання та виключення з нього
10.1. Членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або нежитлового приміщення (приміщень) у житловому комплексі. Наймачі та орендарі приміщень не можуть бути членами об'єднання.
10.2. Членство в об'єднанні є добровільним і може набуватися одночасно зі створенням об'єднання при проведенні установчих зборів, а також індивідуально на основі письмової заяви власника житлового чи нежитлового приміщення, за згодою об'єднання, у будь-який момент після його створення.
10.3. Членство в об'єднанні розпочинається на підставі подання письмової заяви власника житлового чи нежитлового приміщення. Порядок прийняття до об'єднання визначається загальними зборами.
10.4. Членство в об'єднанні припиняється після подання про це письмової заяви власником житлового чи нежитлового приміщення або з інших підстав відповідно до Статуту об'єднання.
10.5. Власники житлових чи нежитлових приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання,  повинні  укладати з об'єднанням договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та надання послуг.
10.6. Членство в об'єднанні припиняється з часу втрати членом об'єднання права власності на квартиру, житлове чи нежитлове приміщення у зв'язку з відчуженням квартири, житлового або нежитлового приміщення або з інших підстав, передбачених чинним законодавством, реорганізації або ліквідації об'єднання, виключення з членів за рішенням об'єднання.
10.7. Якщо частина квартир чи нежитлових приміщень будинку перебувають у державній чи комунальній власності або перебувають у власності юридичних осіб, то ці власники визначають уповноважену особу, яка буде представляти їх інтереси в діяльності об'єднання. Письмова копія такого рішення з визначеним терміном повноважень цієї особи зберігається у справах об'єднання.
    
11. Права і обов'язки членів об'єднання
11.1. Член об'єднання має право:
- брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному Законом "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" і Статутом об'єднання;
- обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання;
- знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки;
- одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання;
- вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання членами об'єднання правил добросусідства;
- вийти в установленому статутом порядку з об'єднання;
- вимагати від Правління об'єднання ознайомлення з усіма фінансовими звітами;
11.2. Порядок здійснення прав власників визначається законодавством. Здійснення прав власника не може порушувати права інших власників. Спори щодо здійснення прав власників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.
11.3. Член об'єднання зобов'язаний:
- виконувати вимоги Статуту об'єднання;
- виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень;
- використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування ними;
- забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх ремонту;
- забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства при ремонті чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших власників;
- додержуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України
- своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі;
- відшкодовувати за власний рахунок і в повному обсязі збитки, завдані майну інших власників особисто або іншою особою, що займає чи використовує приміщення на законних підставах або з відома власника;
- виконувати згідно з укладеним з об'єднанням договором власні договірні зобов'язання перед об'єднанням;
- запобігати псуванню неподільного та загального майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання;
- додержуватись чистоти в місцях загального користування та тиші в нічний час (з 23 до 7 години).

12. Відповідальність за порушення Статуту та рішень статутних органів
12.1. Члени об'єднання за порушення Статуту та законних рішень статутних органів несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
12.2. Рішенням загальних зборів членів об'єднання може ініціюватися звернення до суду щодо встановлення матеріального відшкодування збитків, завданих об'єднанню його членами, спричинених порушеннями Статуту та рішень статутних органів.
12.3. У разі систематичного невиконання положень Статуту та рішень статутних органів член об'єднання може бути виключений з об'єднання за рішенням загальних зборів.

13. Порядок внесення змін до Статуту
13.1. Зміни до Статуту об'єднання вносяться за рішенням загальних зборів та приймаються 3/4 голосів членів об'єднання за умови, що на них присутні більше 50% власників, які беруть участь у зборах.
13.2. Зміни до Статуту об'єднання реєструються у встановленому законодавством порядку та набирають чинності з моменту реєстрації уповноваженими органами державної реєстрації.

14. Підстави та порядок ліквідації, реорганізації об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з цим
14.1. Об'єднання ліквідується у разі:
- фізичного знищення або руйнування житлового комплексу, яке унеможливлює його відновлення або ремонт;
- відчуження житлового комплексу за рішенням суду;
- придбання однією особою всіх приміщень у житловому комплексі.
14.2. Ліквідація об'єднання здійснюється призначеною загальними зборами членів об'єднання ліквідаційною комісією, а у випадках припинення діяльності об'єднання за рішенням господарського суду - ліквідатором, що призначається цим судом.
З дня призначення ліквідаційної комісії (ліквідатора) до неї переходять повноваження з управління справами об'єднання. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) публікує інформацію про ліквідацію об'єднання з зазначенням строку подачі заяв кредиторами своїх претензій, оцінює наявне майно об'єднання, виявляє його дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, складає ліквідаційний баланс та подає його загальним зборам членів об'єднання або суду, що призначив ліквідатора.
14.3.  Після  завершення  ліквідації  Об'єднання,  його  активи  передаються  іншій
неприбутковій  організації  відповідного  виду  після  закінчення  ліквідаційної  процедури, порядок  проведення  якої  встановлюється  законодавством  України або зараховуються в дохід бюджету.  Майно,  передане Об'єднанню у користування, повертається власникам у натуральній формі без винагороди.У  разі  виникнення  спорів  щодо  виплати  заборгованості  Об'єднання  його  грошові кошти  та  майно  не  підлягають  передачі  іншим  особам  до  розв'язання  цього  спору  або оскарження кредиторами відповідних гарантій.
14.4. Ліквідація об'єднання вважається завершеною, а об'єднання таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.
14.5. Реорганізація об'єднання проводиться лише за рішенням загальних зборів. При реорганізації (злитті, поділі) об'єднання вся сукупність прав та обов'язків об'єднання переходить до його правонаступників.
15. Прикінцеві положення.
Члени об'єднання повинні докладати всіх зусиль для того, щоб розв'язувати між собою спори шляхом переговорів та консультацій. Якщо члени об'єднання не прийшли до згоди, то спори між ними розв'язуються згідно з нормами чинного законодавства у судовому порядку.
 

Головуючий на установчих
зборах об'єднання                                                                            ___________________ 
Обновлено 21.06.2011 09:28
 
© 2012 Сайт міста Бровари
Офіційний спонсор сайту - компанія Бравопорт